Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

кого - огорчать

  • 1 огорчать

    огорчить кого завгорювати, завгорити кому, загорчати, загорчити кому, смутити, засмучувати, засмутити кого, жалю, туги кому завдавати, завдати, прикрості чинити кому. Чем он её -чил? - чим він їй завгорив (загорчив)? Меня очень -чают эти ссоры - мене дуже болять оці сварки, великого жалю завдають мені оці сварки. Огорчённый - засмучений, зажурений, вражений.
    * * *
    несов.; сов. - огорч`ить
    засму́чувати и смути́ти, засмути́ти и позасму́чувати и посмути́ти, завдава́ти бо́лю (жа́лю́, при́крості), завда́ти бо́лю (жа́лю́, при́крості), при́кро вража́ти, при́кро вра́зити

    Русско-украинский словарь > огорчать

  • 2 расстраивать

    I несов.; сов. - расстр`оить
    1) (причинять вред, ущерб, дезорганизовать) розла́днувати, -ную, -нуєш, розладна́ти, розла́джувати, -джую, -джуєш, розла́дити, -джу, -диш

    \расстраивать ро́ить здоро́вье — розладна́ти (розла́дити) здоро́в'я

    \расстраивать ро́ить желу́док — розладна́ти шлу́нок

    \расстраивать роить пла́ны — розла́дити пла́ни

    2) муз., радио розстро́ювати, розстро́їти
    3) ( кого - огорчать) при́кро вража́ти, при́кро вра́зи́ти (вра́жу́, вра́зи́ш), [ду́же] засму́чувати, -чую, -чуєш, [ду́же] засмути́ти, -смучу́, -сму́тиш (кого), завдава́ти (-даю́, -дає́ш) жалю́ и жа́лю, завда́ти (-да́м, -даси́) жа́лю́ (кому)
    4) ( ссорить) свари́ти, -рю́, -риш, посвари́ти
    II несов.; сов. - расстр`оить
    розбудо́вувати, -до́вую, -до́вуєш, розбудува́ти, -ду́ю, -ду́єш

    Русско-украинский словарь > расстраивать

  • 3 причинять

    причинить что заподіювати, заподіяти, діяти, удіяти що, чинити, учиняти, учинити що, спричиняти и -чинювати, спричинити що, спричинятися и -чинюватися, спричинитися до чого; (доставлять, приносить) завдавати, завдати кому чого и що. [Що я заподіяв оцим людям, - твоїм людям, - за що мене судять? (Шевч.). Краще кривду вже терпіти, ніж самим її чинити (Грінч.). Завдала ти мені великої турботи. Любов ті рани завдавала (Куліш). Мати найбільше любить ту дитину, що більше слабувала, більше ночей безсонних їй спричинила (М. Левиц.)]. -нить вред кому - удіяти, заподіяти, учинити шкоду кому, пошкодити кому. [І людська злість та неправда не вдіє мені ніякої шкоди (Неч.-Лев.). Замість щоб зробити велику користь, «Крашанка» вчинила тільки шкоду (Грінч.)]. -нить зло, несчастье - учинити зло, нещастя, заподіяти, вдіяти зло, лихо и зле, лихе кому, завдати (накоїти) лиха (безголов'я) кому. [Ніколи зла я не вчинив-би їй (Грінч.). Скільки вам зла я вчинила (Грінч.). Ні, ні, Господь не заподіє злого! (Куліш). А що він кому лихого заподіяв (Кониськ.) Вам лихо вдіяти? (Самійл.). Я не знаю, хто їй лихо заподіяв (Шевч.). Не золотом те лихо оплатити, що завдали ви нам (Грінч.). Музо богине! Співай нам про гнів Пелієнка Ахилла, згубний которий сто сот безголов'я Ахейцям накоїв (Ніщинськ.). Дуже багато Ахейцям лиха накоїв (Самійл.)]. -нить кому много хлопот, беспокойства - завдати, заподіяти, наробити кому багато клопоту, турбот. [Мало тобі того клопоту і сорому, що досі нам заподіяла ? (Кониськ.)]. -нять затруднения - чинити труднощі кому, ставити труднощі кому и перед ким, завдавати кому труднощів. -нять, -нить печаль, скорбь, горе, огорчения, неприятности, страдания кому - завдавати, завдати жалю, журби, туги, скорботи, горя, прикростей, страждання кому, завгорювати, завгорити кому; срв. Огорчение, Огорчать. [Цим ми йому не завгоримо і його не навчимо, але нехай знає, що вовк ловить, але й вовка ловлять (Неч.-Лев.)]. -нять муку, муки - завдавати муку, муки кому. [Хіба то я завдав їм муку? (Л. Укр.). Найгірші особисті муки, які завдає розлука з усім, що серцю любе (Єфр.)]. Это -няло боль, страдания кому - це боліло кого. [Зневага до найкращого її почуття боліла Раїсу (Коцюб.)]. -нить обиду кому - заподіяти, вчинити кривду кому, скривдити кого. -нить убыток, ущерб, урон кому - наробити втрати (збитків кому, призвести до втрати кого. Война -няет большие бедствия - війна призводить до великого лиха, війна діє, спричинює багато лиха. Это может -нить взрыв - це може спричинити вибух, призвести до вибуху. Причинённый - заподіяний, удіяний, учинений, спричинений, завданий кому. -ться -
    1) заподіюватися, бути заподіяним, діятися, бути вдіяним, чинитися, бути учиненим, завдаватися, бути завданим кому, чому;
    2) (безл.: приключиться) заподіятися, статися, зробитися, учинитися. Что тебе -лось? - що тобі сталося? що тобі зробилося?
    * * *
    несов.; сов. - причин`ить
    (что) заподі́ювати, заподі́яти (що); ( делать) чини́ти, учини́ти (що); (быть причиной, производить) спричини́ти и спричи́нювати, спричини́ти (що), спричиня́тися и спричи́нюватися, спричини́тися (до чого, чому); (боль, горе) завдава́ти, завда́ти (чого, що)

    Русско-украинский словарь > причинять

  • 4 омрачать

    омрачить
    1) тьмарити, (п)отьмарювати, потьмарити, тьмити, за[по]тьмити, паморочити, заморочити (сов.), охмарювати, за[по]хмарити, хмарою крити, хмарою по[у]крити, темнити, (переносно) засмучувати, засмутити. [Віки варварства тьмарили людську думку (Л. Укр.). Нащо його засмучувати й сердити? (Тобіл.)]. См. ещё Затемнять, Застить. Омрачённый - потьмарений, о[за,по]хмарений, хмарою вкритий. -ный печалью - потьмарений сумом;
    2) (ослеплять) сліпити, осліпити (о мн. посліпити), робити, зробити кого темним, -ною. Облако -чило что - хмара зависла на чому. [Хмарка задуми зависла на її чолі (Франко)].
    * * *
    несов.; сов. - омрач`ить
    1) (покрывать мраком, затемнять) затьма́рювати, затьма́рити, потьма́рювати, потьма́рити, отьма́рювати, отьма́рити; ( отенять) оті́нювати и отіня́ти, отіни́ти
    2) (делать мрачным, печальным) затьма́рювати, затьма́рити, потьма́рювати и тьма́рити, потьма́рити, отьма́рювати, отьма́рити, захма́рювати, захма́рити, несов. охма́рити; (огорчать, опечаливать) засму́чувати и смути́ти, засмути́ти и позасму́чувати и посмути́ти

    Русско-украинский словарь > омрачать

См. также в других словарях:

  • огорчать — ОГОРЧИТЬ, чу, чишь; чённый ( ён, ена); сов., кого (что). Причинить огорчение кому н. О. своим поведением. Должен вас о. (вынужден сообщить что н. неприятное). Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • огорчать — ОГОРЧАТЬ, несов. (сов. огорчить), кого. Вызывать (вызвать) печаль, душевную боль, неприятности у кого л., расстраивая кого л. чем л. неприятным, досадным; Син.: печалить, расстраивать; Ант.: радовать [impf. to sadden, grieve, distress, make sad] …   Большой толковый словарь русских глаголов

  • Огорчить кого-л — Старайтесь никого не огорчать, соблюдая правила тактичности, откликаясь на просьбы, воздерживаясь от передачи человеку сплетен о нем, разглашая неполезную, но неприятную для собеседника информацию, выдвигая неприятные для него предположения, щадя …   Энциклопедический словарь по психологии и педагогике

  • огорчить кого-л. —    Старайтесь никого не огорчать, соблюдая правила тактичности, откликаясь на просьбы, воздерживаясь от передачи человеку сплетен о нем, разглашая неполезную, но неприятную для собеседника информацию, выдвигая неприятные для него предположения,… …   Культура речевого общения: Этика. Прагматика. Психология

  • КРУЧИНА — жен. кручень твер. что крушить нравствено человека: грусть, тоска, печаль, огорчение, горе, длительное душевное страдание, томление. | Гребта, забота, дума. От кручинушки кудри секутся. Кручина сердце гложет. Детки кручина родительская. Есть у… …   Толковый словарь Даля

  • Приводить/ привести в расстрой — кого. Разг. Устар. Расстраивать, огорчать кого л. Ф 2, 88 …   Большой словарь русских поговорок

  • Приводить в расстрой — кого. Устар. Расстраивать, огорчать кого либо. То то вот баба: заместо того, чтоб потешить сыночка о празднике, а она ещё пуще его в расстрой приводит (Салтыков Щедрин. Невинные рассказы) …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • 2.2.4.3. — 2.2.4.3. Предложения, отображающие ситуацию приведения в эмоциональное состояние Типовая семантика 1 Человек своими действиями, словами, внутренними или внешними качествами и т.п. воздействует на другого человека, приводя его в какое л.… …   Экспериментальный синтаксический словарь

  • цвѣлити — заставлять плакать, обижать; мучить (1): О моя сыновчя, Игорю и Всеволоде! рано еста начала Половецкую землю мечи цвѣлити, а себѣ славы искати. Нъ нечестно одолѣсте, нечестно бо кровь поганую проліясте. 26. 1262: Миндовгъ же восхотѣ пояти свесть… …   Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"

  • убивать — Бить, мертвить, умерщвлять, лишать жизни, губить, сразить, казнить. Повесить, задушить, удавить, расстрелять, отравить, обезглавить, зарезать, закалать, заколоть, уморить голодом; (простор.): прикончить, уложить, укокошить, отправить на тот свет… …   Словарь синонимов

  • печалить — Опечалить, огорчать, озабочивать, омрачать, крушить, сокрушать, сердце расстраивать, туманить (отуманить); наводить печаль, приводить в уныние. Эта весть его очень расстроила, сразила его. Растравляешь ты сердце мое. .. Ср …   Словарь синонимов

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»